Дізнайтеся більше про прокрастинацію, чому люди прокрастинують та практичні способи перестати прокрастинувати найближчим часом.
Коли ми прокрастинуємо, ми відкладаємо виконання завдань або обов'язків, які, як ми знаємо, є важливими. Ця затримка часто приносить з собою почуття дискомфорту, тривоги та самокритики.
Але ось у чому річ: прокрастинація не означає, що ми ліниві чи нездатні. Навпаки, це сигнал для нас, щоб дослідити, що насправді відбувається всередині. Можливо, це страх невдачі, невпевненість або бажання, щоб все було ідеально.
Подумайте про ті часи, коли ви відкладали справи на потім. Справа не лише в тому, що ви не хочете їх виконувати, але й у незручних відчуттях, які ми відчуваємо, коли думаємо про завдання, і в тому, що ми думаємо про себе через це.
Хороша новина полягає в тому, що надія є завжди. Будучи добрими до себе і розуміючи, чому ми відкладаємо справи, ми можемо дізнатися більше про себе і розвиватися.
Іноді, коли життя стає непосильним, наше тіло реагує інстинктивно, входячи в так званий "стан завмирання". Це не те, що ми свідомо обираємо; це спосіб нашого тіла зберегти енергію та захиститися від уявних загроз. У цьому стані ми можемо відчувати себе застряглими, невмотивованими або навіть заціпенілими. Але важливо знати, що зміни можливі, і це відчуття не триватиме вічно.
Параліч аналізу виникає, коли ми настільки занурюємося в обдумування рішення, що нам важко його прийняти. Це важко для будь-кого, а для тих з нас, хто управляє такими станами, як СДУГ, прийняття рішень може бути ще складнішим, щоб зорієнтуватися або зосередитися на важливому завданні.
Частково до паралічу аналізу призводить наша схильність ставити перед собою нереалістичні очікування (мої колеги-перфекціоністи та люди, які страждають на синдром самозванця, можуть мати до цього відношення). Ми можемо вважати, що кожне рішення має бути ідеальним або що ми повинні розглянути всі можливі результати, перш ніж рухатися далі. Такі високі стандарти можуть призвести до того, що ми відчуваємо себе пригніченими і не знаємо, з чого почати.
На щастя, існують стратегії, як на основі емоцій, так і техніки тайм-менеджменту, які ми можемо використовувати для подолання паралічу аналізу і прийняття рішень більш ефективно.
Тривога та уникнення, як правило, з'являються, коли певні завдання викликають почуття неадекватності або страх осуду. Це схоже на ухиляння від прожектора, тому що в глибині душі ми боїмося, що ми недостатньо хороші. Ці почуття часто виникають через те, що психологи називають "схемами неповноцінності" - глибоко вкорінені переконання, що ми в основі своїй неповноцінні або негідні. Через них навіть найпростіші завдання здаються нам непосильними, ніби ми постійно боремося з самим собою.
Хронічне прокрастинація посилює це коло, замикаючи нас у пастці уникнення та невпевненості в собі. Але ми можемо кинути виклик цим переконанням. Розбиваючи завдання на менші кроки та відзначаючи прогрес, ми розвиваємо впевненість у собі. Йдеться про прийняття недосконалості та переписування сценарію для більш впевненого життя.
Вигорання схоже на удар об емоційну стіну, коли ми відчуваємо себе виснаженими, відстороненими і відчуваємо себе менш реалізованими. Цікаво, що дослідження показують, що чим більше ми прокрастинуємо, тим більша ймовірність того, що ми відчуваємо ці симптоми вигорання. Прокрастинація ніби стає щитом від тривоги та стресу, які ми відчуваємо.
Особливо в шкільному чи робочому середовищі, де дедлайни і тиск повсюди, прокрастинація часто призводить до вигорання. Усвідомлення цього зв'язку допомагає нам зрозуміти, як наші звички впливають на наше самопочуття. Це нагадує нам, що потрібно ставитися до себе і своїх проблем з добротою та емпатією.
Коли ми прокрастинуємо, ми ніби запрошуємо на вечірку рій негативних емоцій. Стрес, почуття провини, тривога і розчарування мають тенденцію вриватися, відчуваючи себе як вдома. І коли вони влаштовуються, вони можуть підірвати наше почуття самоконтролю, залишаючи нас розгубленими і пригніченими.
Коли ми прокрастинуємо, нас часто переповнює суміш важких і негативних почуттів.
Але на цьому наслідки прокрастинації не закінчуються. Воно може справді негативно вплинути на наше психічне здоров'я, запускаючи ланцюгову реакцію негативних наслідків. Наша продуктивність падає, через що стає складніше досягати поставлених цілей і виконувати свої зобов'язання. А коли тиск зростає, це може погіршити наші стосунки і змусити нас почуватися ізольованими.
Розуміння того, як прокрастинація впливає на нас, є першим кроком на шляху до звільнення. Визнаючи емоції, які вона викликає, і роблячи активні кроки для їх подолання, ми можемо повернути собі відчуття контролю і спрямувати себе на більш повноцінний шлях.
Надія є завжди! Коли ми краще визначаємо першопричину прокрастинації, стає легше знайти найкращий шлях вперед.
Існують різні способи запобігання та подолання прокрастинації. Почніть з усвідомлення того, що ви дійсно схильні до прокрастинації, і проаналізуйте, які можуть бути причини, що спонукають вас до цього.
Це може здатися простим, але помічати, коли ми застрягли на автопілоті або відкладаємо важливі завдання, дуже важливо. Ми повинні визнати свою поведінку, перш ніж зможемо її змінити.
Ознаки того, що ви можете прокрастинувати, включають
Виконуєте низькопріоритетні завдання замість важливих
Відкладання виконання завдань зі списку справ
Занурення в соціальні мережі або інші відволікаючі фактори
Очікування "правильного настрою" для виконання завдання.
Перш ніж дізнатися, як перестати прокрастинувати, ми повинні уважніше придивитися до патернів, що оточують нашу прокрастинацію: що її провокує, як ми намагаємося впоратися з нею і до яких звичок ми звикаємо.
Розглянемо ці потенційні тригери:
Почуття перевантаження
Почуття незацікавленості або нудьги
Почуття тривоги
Невпевненість у собі
Тепер, коли ви визначили свої тригери прокрастинації, давайте розглянемо деякі практичні стратегії для їх подолання:
Відчуваєте себе перевантаженим? Коли завдання здаються вам горами,розбийте їх на легкі кротові пагорби. Роблячи невеликі, досяжні кроки, ви можете зменшити робоче навантаження і створити відчуття завершеності на цьому шляху.
Не маєте інтересу або нудьгуєте? Спробуйте техніку Помодоро: Працюйте короткими проміжками сфокусованої активності, наприклад, 25 хвилин, після чого робіть невелику перерву. Цей метод допомагає підтримувати концентрацію та рівень енергії, роблячи завдання більш цікавими та керованими.
Відчуваєте тривогу? Занотуйте свої думкиабо займіться м'якими рухами, наприклад, ходьбою(прогулянки на природі можуть бути особливо заспокійливими) або розтяжкою. Ці дії можуть допомогти зняти напругу і заспокоїти розум, що дозволить мислити ясніше і відчувати себе спокійніше.
Боретеся з невпевненістю в собі? Киньте виклик своїм думкам: Коли закрадається невпевненість у собі, знайдіть хвилинку, щоб поставити під сумнів ці негативні думки. Зверніться до своєї внутрішньої сили і нагадайте собі про минулі успіхи. Практикуйте співчуття до себе та афірмації, які резонують з вами, щоб розвинути більш позитивне мислення, зміцнити впевненість і психічне здоров'я.
Тепер, коли ви розібралися з цими тригерами, давайте переконаємося, що ви готові до роботи. Чи маєте ви всі інструменти, необхідні для виконання завдання? Чи чітко визначена сама задача? Невизначеність може знизити вашу мотивацію, тому якщо щось здається незрозумілим, не соромтеся звертатися за роз'ясненнями. Пам'ятайте, що пошук вказівок - це лише частина шляху!
Протягом наступного тижня намагайтеся щодня робити щось добре або любляче для себе.
Коли ви стикаєтесь із завданням, з яким не хотіли б мати справу, зробіть паузу і глибоко вдихніть. На видиху відпустіть будь-яку напругу і запропонуйте собі ніжні слова розради та підбадьорення.
Під час стресу ваша симпатична нервова система може перенапружуватися, затьмарюючи ваші думки і ускладнюючи продуктивність. Займаючись глибокими дихальними вправами, такими як дихання по колу, і розмовляючи з собою з добротою, ви активуєте свою парасимпатичну нервову систему. Цей зсув не тільки полегшує стрес, але й сприяє ясному мисленню та відчуттю спокою.
Пам'ятайте, що практика співчуття до себе - це ключ до успіху. Дозвольте собі простір для визнання своїх почуттів і будьте м'якими з собою, коли ви долаєте труднощі. Вірте у свою здатність долати перешкоди з витонченістю і стійкістю, крок за кроком.
Щоб навчитися переставати прокрастинувати, потрібен час і терпіння, тому використання стратегій, описаних у цій статті, і визначення того, що найкраще підходить саме вам, допоможе вам дбати про себе і уникати прокрастинації в майбутньому.
Коли ми стикаємося з прокрастинацією, це запрошення поставитися до себе з ніжністю і розумінням. Часто прокрастинація випливає з глибинних страхів або невпевненості всередині нас.
Замість того, щоб картати себе за те, що ми не рухаємося вперед, давайте попрактикуємо м'яку розмову з собою. Уявіть, що ви розмовляєте з собою, як з близьким другом, який зіткнувся з подібною проблемою.
Дозвольте собі визнати, що часом відчувати себе пригніченим або невпевненим - це нормально. Прийнявши співчуття до себе, ми розвиваємо внутрішній діалог, який допомагає звільнитися від звички прокрастинації.
Коли ми стикаємося з моментами прокрастинації, це запрошення поставитися до себе з ніжністю і розумінням. Часто прокрастинація випливає з глибинних страхів або невпевненості всередині нас.
Як перестати прокрастинувати - подолання звички відкладати важливі завдання
Як перестати прокрастинувати: Поради та техніки подолання прокрастинації
Прокрастинація: Науковий посібник про те, як перестати прокрастинувати
Розуміння та подолання прокрастинації | McGraw Center for Teaching and Learning
Зміст цієї статті надається виключно в інформаційних цілях і не призначений для заміни професійної медичної консультації, діагностики або лікування. Завжди рекомендується проконсультуватися з кваліфікованим медичним працівником, перш ніж вносити будь-які зміни, пов'язані зі здоров'ям, або якщо у вас є якісь питання чи занепокоєння щодо вашого здоров'я. Anahana не несе відповідальності за будь-які помилки, упущення або наслідки, які можуть виникнути в результаті використання наданої інформації